Вгору

SAM_1603БРІДКИ

Брідки – населений пункт, який підпорядкований сільській раді с. Рашків. Від­стань від Брідок до Хотина вимірюється 18 км., а до залізничної станції Новоселиця -64 км. У Брідках проживає 190 чол. населення. Назва села походить від слова „брід” Через річку Брідок по дорозі до Поляни в давнину був брід, поблизу якого і селились перші поселенці.

Розміщене це село на скелястому березі невеликої річки Бражанки, яка впадає в Дністер. Тут, на схилі глибокої балки, в густій зелені садів біліють хати жителів села. Тут поселились люди ще в сиву давнину. Вперше село Брідки згадується 1453 року ра­зом із селом Рашків. Археологічні матеріали свідчать, що вже в часи Київської Русі в Брідках проживали слов’янські племена. Рештки жителів того часу виявлені в самому центрі села, на лівому березі річки Бражанки в урочищі Левада. Тут археологи розко­пали давнє слов’янське поселення УПІ-ГХ ст. Виявлено і досліджено 62 напівземлянко-ві житла з печами-кам’янками.

Село завжди було підпорядковане Рашкову. Власник Рашкова вважався і власни­ком Брідків. На початку ХІХ ст. ця вотчина належала спатарю Янко Стурдзі. Впродовж усього потоку Бражанки в балках він мав 12 млинів. Рештки одного з кам’яних при­міщень млина зберігаються до цих пір. Коли поміщик продав свої землі і млини, то володіли ними різні господарі з селян. Дуже часто за кам’яний млин і навколишню землю йшла жорстока боротьба. Так, за невелику ділянку біля млина Порфірій Дяво-люк безжально позбавив життя свого брата Степана. За цю землю порубали і сім’ю Миколи Івасюка.

Рашківською Слобідкою Брідки володів у різні часи: Чолак Карп Еммануїлович, Давидова П., яка мала 64 десятини землі (60 дес.лісу). Лісом навколо села володіли 11 осіб, причому менше 63 дес. лісу – ніхто. У 1886 році в селі нараховувалось 27 госпо­дарств.

SAM_1609Коли наш край загарбали румунські окупанти, в приміщенні млина збиралися по­встанці, тут вони переховували зброю. В ніч на 23 січня 1919 року звідси повстанці ви­рушили під керівництвом К. Ф. Римаря бити ненависного ворога. Пости румунських солдатів і прикордонної застави були ними захоплені. В полон було взято 25 солдатів і офіцерів. Загін на чолі з М. Колибняком захопив жандармський пост. Ранком на май­дані зібралися всі жителі села. Прийшла сюди і 70-річна Катерина Онуфрійчук з буком бити ненависних окупантів.

Рашківські повстанці влилися в Рукшинський полк і громили ворога біля Ставчан і Керстенець, під Недобоївцями та біля Зарожан.

Коли повстання було придушене, румунські війська вчинили погром села, розстрі­ляли дітей, стариків, які не встигли перейти за Дністер.

Взагалі ж мешканці Брідок пережили 22 роки важкого румунського панування, воєнного періоду , післявоєнного голодомору.

Чоловіки села Брідки були учасниками Великої Вітчизняної війни. 13 із них по­лягли смертю хоробрих на полях тієї війни.

Недалеко від Брідків, в скелях над Дністром, в густих заростях дерев і кущів є пе­чери. За переказами старожилів, у цих печерах в давнину переховувались народні мес­ники – опришки.

Найстарішим жителем Брідків є Марія Іванівна Філіпчук, яка в липні 2005 року відзначила свій 100-річний ювілей. Це – людина, яка все життя трудилася в сільському господарстві (чоловік її загинув на фронті).

До послуг жителів с. Брідки є магазин, ФАП.