Вгору

Походження назви танцю «Козачок»

  

kozakТанці «Козак», «Гопак», «Козачок», тісно пов’язані між собою не тільки назвою, а й самою побудовою. «Козачки» різних регіонів часто описуються в хореографічній літературі, але на території Північної Буковини (в народному побуті) їх зустрічати ще не доводилось, хоча козачкові мелодії зустрічаються досить часто. Тому торкнемося однієї з версій походження назви та загальних характеристик танцю, взятих з літературних джерел.

– За однією з версій назва танцю походить від слова «Козачок» (хлопчик на побігеньках у багатого козака, пана). Він був зобов’язаний набивати тютюном люльку, принести келих вина, відремонтувати взуття та інше. Підтвердженням цього може бути свідчення Боплана, який описав багато цікавого з життя козаків: «Не раз вони (козаки) спустошували Крим, який належить татарам, руйнували Анатолію, здобували Трапезунд і навіть доходили до гирла Чорного моря, за три милі від Константинополя, де винищували все вогнем і мечем; а потім верталися з багатою здобиччю і полоненими, переважно дітьми. Вони тримали їх біля себе для різних послуг, або ж дарували можновладцям свого краю, бо ніколи не лишали собі літніх людей, хіба що вважають їх настільки багатими, що можуть сподіватись на якийсь викуп».

– Те, що серед запорожців були діти, розповідає в «Історії запорізьких козаків» і Дмитро Яворницький: «Особливо весело було в них після повернення з воєнних походів. Тоді козаки, прибувши у Січ, протягом кількох днів ходили вулицями… водили за собою величезний натовп музик і січових півчих-школярів, всюди розповідаючи про свої воєнні подвиги та успіхи, невпинно танцювали…»

– Сольним танцем хлопчика-підлітка, спритного, легкого та швидкого в рухах вважає Т.Ткаченко «Козачок» (в народному побуті). В сценічній ж обробці він міг бути танцем-переплясом, змаганням спритності двох і більше юнаків, а також юнаків з дівчатами, які виконують одні і ті ж коліна у формі змагання.

– Учень М.К. Садовського артист І.Маряненко в статті «Моє життя», розповідав: «М.К. Садовський був надзвичайно оригінальним виконавцем українського танцю «Козачок», він танцював так, як ніхто за моєї пам’яті. Він не носився по сцені, як звичайні танцюристи, – весь його танок відбувався майже на одному місці…

Уривок з книги Марущак В.С., Марко Ю.М. Успадкування локальних традицій хореографічного фольклору Північної Буковини. Буковинські чоловічі народні танці “Гопак”, “Козак”. – Чернівці, 2005.


Напишіть відгук