Вгору

DSC04012Поляна

Поляна – село, центр сільської ради. Розташована Поляна за 22 км від районного центру та за 30 км від залізничної станції Новоселиця. За переписом 2001 року, насе¬лення цього населеного пункту налічує 1222 чоловіки.
Село розкинулось серед густих лісів Хотинської височини. Перша писемна згадка про Поляну відноситься до 1659 року. Але знахідки кам’яних знарядь праці свідчать про те, що на території села люди жили вже у давнину. В ІХ – ХІІ ст. тут проживали слов’янські племена тиверців і уличів.
Про походження назви села існують різні легенди. Але, швидше за все, свою назву село взяло від великої поляни серед Буковинського лісу. За часів приналежності до Молдавського князівства Поляна перебувала в складі громади Клішківців. У ХУШ ст. землі села належали монастирю Голія. За переписом 1817 року, в Поляні (Пояни) на¬раховувалось 48 господарств.
Із століття у століття розвивалося село. На своєму віку бачило воно і радість, і горе, і людські страждання. Селяни Поляни особисто були вільними, але економіч¬но перебували в залежності від монастиря, в якого вони користувалися земельними ділянками. Нестерпне становище селян призводило до того, що вони часто тікали з насиджених місць, шукаючи кращої долі. На місце втікачів прибували селяни з інших місцевостей, в т. ч. із с. Клішківці. В Поляні завжди були вільні місця, і тут можна було знайти захист серед лісів. І тільки за „Положенням 14 липня 1868 року” царан (селян) наділяли землею, яка переходила у їх власність. Але наділи були мі-зерними, 9 сімей взагалі не були наділені землями. Щоб розшири¬ти площі для вирощування зерна, селяни вирубували ліси, очищені ділянки засівали житом, пшени¬цею, ячменем, пізніше – й куку¬рудзою.

DSC01246На річці Білий потік в давнину нара¬ховувалось до 30 млинів, які існували аж до середини ХХ ст. Це були млини власника землі в Поляні, їх нараховувалось 27. Два млини належали селянам, два – євреям, які проживали в с. Клішківцях.
В Поляні проживали українці, які сповідували православну віру. Перша згадка про церкву відноситься до 1809 року: „церковь Дмитриевская, деревянная, крепкая, утва-рью и книгами средственна, ризницею бедная”. В інших документах читаємо, що церк¬ва „построена в 1807 году жертвами прихожан. Священник Кирил Ильевич Березов-ський. Домов 51, жителів 207 мужского и 204 женского”. Пізніше на місці старої церкви в 1899 році було побудовано нову церкву і освячено 28 вересня. Священиком тоді був Ф. Корейка. Церква володіла 37 десятинами землі. В 1904 році священиком в Поляні був Андрій Васильович Полянський, а в 1911 році – Василь Мойсейович Дуліпович.
У 1886 році в Поляні нараховувалось 136 господарств, в 1904 році було 887 жителів, в 1911 році – 1284 особи українців і 11 осіб інших національностей (всього 1295 осіб).
1918 року в с. Поляні силами священика була відкрита школа грамоти, проте вона давала низькі знання. В період румунської окупації діяла початкова школа, в якій на¬вчалося 30 – 40 учнів. Це в той час, коли в селі проживало 1462 особи.
DSC01249В 1942 році, коли Хотинщина була визволена від румунських окупантів, у Поляні відкрилась початкова школа, в якій навчалося 236 дітей. Навчання велось рідною укра¬їнською мовою.
Під час Другої світової війни на території села активних бойових дій не велося. Мобілізацію до Червоної армії було проведено в 1944 році. Мобілізовано було майже всіх чоловіків, 80 із них не повернулися додому з фронтів. Ще 29 осіб померли під час голодомору 1946-1947 рр.
Впродовж 1944-1958 років у с. Поляні діяла семирічна школа. Першою вчителькою у ній була Ганна Григорівна Усик. На території села в післявоєнні роки діяла сільська рада. Головами сільради в різні роки були Я. Басараба і В. Тегленков.
У 1947 році в селі був організований колгосп „Червона Поляна” (голова – Ф. Недо-рубан). 1952 року колгоспи сіл Поляна і Млинків були об’єднані в один колгосп „Росія”, який в 1958 році був об’єднананий із колгоспом ім. Леніна с. Клішківців. 1993 року цей
колгосп перейменували в агрофірму „Мир”.
У 1953 році в Поляні відкрилася середня шко¬ла. Навчання проходило в старих пристосованих при¬міщеннях. 1979 року в селі збудоване типове примі¬щення середньої школи на 17 класних кімнат. В ній навчалося 464 учні Поляни, Рухотина, Рашкова. Піз¬ніше в Рашкові збудували нове типове приміщення і відкрили середню школу,
після чого частина полянських учнів вже навчалася в Рашкові.
Жителі села Поляни пишаються своїм земляком-істориком, доцентом Буковин¬ського медичного університету Сергієм Кобилянським. В Полянській середній школі навчався кандидат історичних наук, доцент Чернівецького Національного університе¬ту ім. Ю. Федьковича, член Національної спілки журналістів України Олександр Ми¬колайович Масан, який багато зробив для вивчення історичного минулого Хотинщи-ни та Буковини. Виходець із с. Поляни Микола Панасович Мельник став майстром живопису (проживає в м. Тернополі).
Довгий час в Поляні не було сільської ради. Це дуже ускладнювало жителям села здійснювати зв’язок з місцевою владою. Через найпростіші питання селяни змушені були їздити за 8 км в Клішківці, витрачаючи кошти і час.
Зараз в селі діють сільський клуб, філія районної централізованої бібліотечної систе¬ми, відділення зв’язку, магазин. В 1991 році відкрито сільську лікарську амбулаторію, два приватні магазини, диско-бар. 2007 року в селі відкрито приватну аптеку, яка обслуговує жителів Поляни, Рухотина, Млинків, Гринячки. Цього ж року завершено газифікацію
230 житлових будинків села. За рішенням громади села першою отримала газ Свято-Дмитрівська церква, яка відзначила свій 70-річний ювілей.
Пройшли роки, продовжу¬ється історія славного села По¬ляни, сторінки якої дописувати¬муть ті, хто нині живе і буде жити в цьому мальовничому селі.