Вгору

100_4213Круглик

Круглик – село, центр сільської ради. Розташований Круглик за 16 км. від район¬ного центру, за 30 км від залізничної станції Новоселиця. Населення його налічує 1879 чоловік, місцем проживання яких є 583 двори.
Круглик розкинувся між урочищами Солонець, Дукова долина, Чайки, Кадіб, По¬пове, Башківці, Могилки, які оточують його з усіх сторін.
Забудова села має досить просту форму: із заходу на схід проходить центральна дорога, яка йде із с. Ставчан до с. Білівців. В центрі Круглика вона розгалужується на допоміжні дороги, які ведуть на Пашківці, Долиняни, Жилівку.
На території села виявлено поселення трипільської культури, доби ранньо¬го заліза (ІІІ-І тисячоліття до н. е.) зарубинецької (ІІ-І ст. до н. е.) та черняхівської (ІІ-У ст. н. е.) культур. Вченими Ленінградського Ермітажу розкопано курган доби бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.).
Заселення Круглика проходило протягом багатьох віків. Вперше назва цього села згадується в грамоті від 27 серпня 1436 року, коли молдавські господарі Іліяш і Штефан надали боярину Івашкові Баласиновичу і його братам Мікулу та Боді „єдино село на имя Круглик под Хотєнем”, за вірну службу. Назва села залишилась незмін¬ною і донині.
Вигідне розташування Круглика сприяє добрим господарським зв’язкам його з ра¬йонним та обласним центрами.

100_4171Через село протікає два струмки, є п’ять ставів, які за¬ймають площу 20,3 га. Води ставів використовуються для господарських потреб: зро¬шування полів, розведення риби, водопостачання ферми.
З роками поселення Кру-глик розросталося, появляли¬ся у ньому все нові й нові кут¬ки. Північно-східна частина села називається Корея, пів¬денна – Башківці і Мотузянка, а західна – Кадіб. Новий куток, заселений в 60-х роках минулого століття (північно-східна частина села), дістав назву Новоселиця.
Перепис жителів села в 1772-1774 роках засвідчив, що у Круглику було 29 хат, з яких 28 сплачували податок бір. За переписом 1817 року в селі вже було 80 господарств. Вот¬чина належала спільно панам ворнику Федору Балшу і Сандулакію Стурдзі з Молдавії та Михайлакію Реучу з Буковини і охоплювала 920 фальч сільськогосподарських угідь.
У 1886 році у Круглику було кілька землевласників, зокрема: Олександр Кодрян, (мав 256 десятин), Катерина Дабіжа (володіла 86 десятинами), Єгор і Катерина Кодря-ни (мали 78 десятин землі), Володимир Пожога (був володарем 62 десятин). Селянам належало тільки 620 десятин землі, хоч в селі було вже 117 надільних господарств. А були ще й ненадільні.
100_4197Головними заняттями жителів Круглика були землеробство, скотарство, городництво.
В минулому селяни Круглика гостро відчували нестачу землі як для обробітку, так і для випасу худоби. Тому худобу на випас віддавали у сусідні села. Навіть після 1868 року жителі села не мали достатньо землі. Безземельні селяни ходили на заробітки (т. з. «фальчі») або переселялись в центр і на південь Бессарабії.
Круглик займає площу 507 га, що становить приблизно 0,6 % території Хотинсько¬го району.
Впродовж 1918 – 1940 років село перебувало під владою румунських загарбників, зазнаючи від них соціального та національного гноблення. В 1923 році у Круглику було 339 господарств, а в 1930 році в селі проживало 1487 чоловік. Кругличани весь час вели боротьбу за свої людські права.
Мешканці села І. П. та Г. П. Бобики, П. М. Величко, О. В. Долинський, Т. С. Скакун та інші брали активну участь у Хотинському повстанні 1919 року. П. М. Величко вою¬вав у бригаді Г. І. Котовського, був нагороджений двома орденами Червоного прапора. Загинув на фронті під час Великої Вітчизняної війни.
В другий період румунської окупації (7 липня 1941 – 3 квітня 1944 рр.) назва села Круглик була змінена на Кручені. Село перебувало в складі комуни с. Пашківці і на¬раховувало 1719 жителів.
100_4159Жителі Круглика брали участь у Великій Вітчизняній війні. На фронті тоді пере¬бувало 364 чоловіків-кругличан. З них 107 не повернулися до рідних домівок.
Важливими у житті

мешканців Круглика були 1944-1947 роки; пережили епідемію висипного тифу, го¬лодомор. Тільки за офіційни¬ми даними, від голоду в селі померло 39 осіб.
В період тоталітарного режиму в селі був колгосп „Більшовик”. Він мав непо¬гані успіхи в землеробстві. Його довгий час очолював В. М. Величко, який оби¬рався депутатом Верховної

Ради СРСР ІІІ та ІУ скли¬кань. Тому на нього зверта¬ли особливу увагу, виділяли більше техніки. Цей колгосп володів 1386 га землі, в т. ч. 945 га – орної, 110 га садів та виноградників. Колгосп кіль¬ка разів був учасником ВДНГ. В теперішній час на терито¬рії с. Круглик функціонують ТзОВ „Флора”, „Хлібороб” та мале підприємство „Діана”.
На території села є серед¬ня школа, яка має нове примі¬щення, побудоване 1985 року. Перша школа грамоти була відкрита у селі в 1898 році. Нині в середній школі навча-

ються 211 учнів, працює 24 учителі. Багато зроблено для відкриття і утримання школи грамоти предводителем дворянства Хотинського повіту П. М. Крупенським.
Нині школу очолює П. М. Ватаманюк. Довгий період в цій школі працював відмін¬ник народної освіти, лауреат обласної премії ім. О. Поповича Д. Стратійчук.
В Круглику народився чернівецький митець, член Національної спілки художників
України Артем Присяжнюк.
100_4153В селі проживають з давніх давен і до цих пір українці. За віросповіданням більшість з них – православні християни. У Кругли-ку є добротне приміщення церкви. Перша дерев’яна церква, яка згадується в докумен¬тах, відноситься до 1803 року. «Церковь… де-ревянная; ризницею и утварью посредствен-ная, книгами достаточна». Нинішня церква побудована в 2005 році. Велику частину в об¬лаштуванні церкви всім необхідним зробили підприємці села. За їхні кошти придбано іко¬ностас, люстри, інші необхідні речі для про¬ведення церковних обрядів.
До послуг жителів села є дільнична лікар¬ня, філія районної централізованої бібліотеч¬ної системи, будинок культури на 500 місць, два магазини, аптека, відділення ощадного банку, відділення зв’язку, два мінібари, дитяча дошкільна установа.